Шлях вгору
Віктор Шевченко: «На час пандемії ми безкоштовно консультуємо компанії, які опинились у скруті, – щоб підтримати бізнес та оптимізувати витрати на логістику»
Співвласник та генеральний директор групи логістичних компаній ZAMMLER Віктор Шевченко про те, як логістика переживає чергову кризу, якими можуть бути наслідки пандемії для світової економіки і як його компанії під час карантину вдалось відкрити міжнародне представництво у Казахстані.
З вашої точки зору, як криза вплинула на українську економіку і на ваш бізнес зокрема?
Логістичні компанії обслуговують практично всі галузі, ми своєрідний «бек-офіс» економіки, тому добре бачимо тенденції зсередини. Якщо говорити глобально, то сфера торгівлі товарами «просіла» на 15-20%, а в деяких сегментах – і на 30%. Показники знизились в основному у тих компаній, які до карантину не розвивали онлайн-продажі.
А ось компанії, які вже були представлені в Інтернеті, втратили набагато менше. На логістику криза вплинула не так суттєво. Складський бізнес, наприклад, не тільки залишився на колишньому рівні, а й навіть виріс. Це пов'язано з тим, що багато компаній почали формувати товарні запаси на 3-5 місяців вперед на випадок чергового локдауну.
Тож попит на складські приміщення відчутно збільшився.
У зв'язку з тим, що під час карантину багато компаній почали розвиватись онлайн, чи ви відчули зростання попиту на послугу фулфілмент?
Фулмілмент, як комплексна логістика для інтернет-магазинів, в класичному розумінні (коли беремо під контроль зберігання товарів, управління запасами, виконання замовлень для кінцевих покупців), розвивається доволі повільно. Причина в тому, що в Україні є кілька великих Інтернет-магазинів, і безліч дрібних, які намагаються «відщипнути» своє місце на ринку. Середніх за розміром компаній, які традиційно є головними споживачами послуги фулфілмент, дуже мало. І з початку 2020 року нових гравців, які вирішили освоювати ринок лише онлайн, теж не з'явилося.
Умовно кажучи, частина тих компаній, яких ми обслуговуємо, раніше продавали товар тільки в мережі магазинів, а навесні-влітку вони запустили ще й Інтернет-продажі. Це впливає на певні механізми в нашій роботі, але на поставках і зберіганні продукції ніяк не відображається.
Під час карантину клієнти звертались з проханням надати знижку, знизити вартість ваших послуг, та чи йшли ви для них на поступки, враховуючи ситуацію?
Запитів на знижки не було, тому що як ми, так і наші клієнти, під час карантину продовжували працювати, адже логістика - це стратегічна галузь. Хоча, при необхідності, ми разом з партнерами вибудовували план подальших дій, прораховуючи всі можливі сценарії. Також ми започаткували проєкт з безкоштовного консультування компаній щодо оптимізації їхньої логістики. Ми проводимо невеликий аудит логістичних процесів та надаємо рекомендації, як їх потрібно скоригувати. Цією послугою і зараз може абсолютно безоплатно скористатись будь-яка компанія, яка зареєстрована в Україні, здійснює експортно-імпортну діяльність і працює не менше 3-х років. Так ми хочемо підтримати бізнес, який опинився в складному становищі.
Чи змінилась структура товарообігу з початку 2020 року? Можливо, у зв'язку з пандемією змінився «портрет» ваших клієнтів?
Змін ніяких немає. Близько 80% нашого портфеля – транснаціональні корпорації (категорія «А»), 20% – середні і дрібні компанії (категорія «С»). Перевага роботи з великими клієнтами в тому, що вони забезпечують стабільний обіг протягом 1-3 років.
Але дохід, який приносить логістам великий бізнес, значно нижчий маржі від співпраці з невеликими компаніями. У той же час, з клієнтами категорії «С» працювати складніше, бо витрати на їх супроводження вищі, а горизонт планування – максимум кілька місяців. Якщо говорити про портфель наших найбільших клієнтів – це переважно виробники тютюнової продукції, а також постачальники портативної електроніки, садової та побутової техніки.
На якому рівні знаходиться вакантність ваших складів на даний момент?
Вона не перевищує 3-5%. Багато компаній, як вже говорив, зараз намагаються підтримувати надлишковий обсяг запасів на складах.
Не завжди виходить, оскільки виробники, у свою чергу, створюють штучний дефіцит продукції. Хоча попит є. Заводи і фабрики перестраховуються, і відвантажують своїм партнерам в Україні рівно стільки, скільки необхідно для покриття цього попиту, для збереження частки ринку і для підтримання ціни. Надлишок ніхто в країну не завозить.
Зараз складські площі ви орендуєте, чому не купуєте чи будуєте власні приміщення?
Про купівлю, так само як і про будівництво складів, ми думаємо вже давно. І я, як керівник бізнесу, за те, щоб у нас були свої склади.
Власними активами управляти легше і ефективніше. Проте, наразі вкладати гроші в складські приміщення в Україні дуже ризиковано. Головним чином тому, що інвестиція в таку нерухомість повернеться, в кращому випадку, через років 10.
В українських реаліях спрогнозувати, що станеться в країні за цей час, чергова революція чи політична криза, просто неможливо. До речі, потреба в диверсифікації та захисті від усіх цих ризиків і стала однією з причин, чому ми почали розвивати бізнес за межами України – в Польщі, Китаї, а з недавнього часу – і в Казахстані.
В Казахстані ви відкрили представництво зовсім недавно, вже під час пандемії? Чому саме цей ринок і чому саме зараз?
У Казахстан нас запрошував ще в 2015-2016 роках один з великих дистриб'юторів води і напоїв. Тоді ми про співпрацю не домовились, але продовжили спостерігати за тамтешнім ринком. У 2019 нам надійшла пропозиція від іншої компанії. Цього разу ми все-таки зважилися на спільний проєкт, і вже в березні 2020 року запустили його. Тобто, трохи більше ніж за два місяці ми відкрили повноцінний офіс зі складами, найняли людей й почали обробляти товарні потоки клієнта. У підсумку, ми від цього тільки виграли. Ми зібрали команду кращих українських фахівців, які змогли професійно реалізувати завдання, поставлені перед нами замовником.Досвід і навички українських логістів сьогодні високо цінують в різних країнах. Команда відлетіла в Казахстан десь під кінець лютого, а далі вони вже практично самі завершували весь процес відкриття. До речі, завдяки такому швидкому старту нам не завадив карантин: до його початку наші співробітники вже працювали на новому місці.
Які перспективи ви бачите для свого бізнесу в Казахстані?
Цей проєкт розрахований мінімум на три роки, і ми готові активно в нього інвестувати. Ми вже розвиваємо там автопарк і навіть думаємо про власний склад. Взагалі, в Казахстані зовсім інший інвестиційний клімат. Він, як не прикро це визнавати, набагато м'якший і комфортніший, ніж в Україні.
Якими будуть результати 2020 року для вас, якщо порівнювати з 2019 роком? Які плани на наступний рік?
Згідно наших прогнозів, а вони в свою чергу базуються на планах наших клієнтів, за результатами 2020 року обсяги бізнесу залишаться на рівні 2019 року. З одного боку, це краще, ніж падіння. З іншого боку, ми недоотримаємо 20% зростання, які закладали на 2020 рік. Зараз прогнозувати складно, адже зазвичай третій і особливо четвертий квартали – найбільш активні. Але з огляду на те, що ми прив'язані до бізнесу клієнтів, сподівань на зліт в кінці року практично немає. Наші партнери теж на кінець поточного року мають намір досягти хоча б результату 2019 року, це в кращому випадку. Крім того, практично всі компанії скасували тендери, які зазвичай проводяться в серпні і вересні, і перенесли їх на початок майбутнього року. Це теж говорить про те, що бізнес зайняв вичікувальну позицію. Що ж до 2021 року, то ми плануємо розширити автопарк власних вантажівок в Україні і в Польщі. Це задача, яку ми виконаємо у будь-якому випадку, і на яку не вплинуть ні карантин, ні будь-які інші негативні фактори.
На сьогодні наш автопарк у Польщі становить 70 вантажівок. На початку наступного року ми маємо намір закупити ще 30-40 автомобілів. В Україні у нас 45 вантажівок, вони курсують у Києві та Київській області. Наші плани на 2021 рік – розширити автопарк в Україні до 70 одиниць, і запустити вантажівки на міжнародні напрямки, так як для зарубіжних вантажоперевезень ми поки використовуємо орендований транспорт.
Що, на вашу думку, зміниться в бізнес-процесах після пандемії?
До чого варто готуватись вам та вашим клієнтам?

Не варто очікувати, що після подолання пандемії, бізнес та економіка відновляться в один день. Та й пандемія – далеко не єдиний фактор впливу. Що ми вже бачимо – це підвищення попиту на складські приміщення класу В і С у зв'язку з тим, що їх оренда коштує нижче, ніж складів класу А. Оскільки більшість складських комплексів ZAMMLER саме категорії А, то ми думаємо про збільшення складських площ за рахунок об'єктів В і С класу.
Також ми очікуємо, що вартість оренди складських площ у 2021 році може зростати. За нашими оцінками, ставки можуть підвищитись до 10%. Серед головних чинників – девальвація гривні до долара. Але якщо зросте ціна складів, то впаде й попит. Це призведе до вивільнення площ десь у другому півріччі 2021 року і вартість оренди знову піде вниз. Але однозначно говорити як буде розвиватись ситуація, зарано.
Що стосується загальних процесів, які точно зазнають змін, то це, звичайно, автоматизація та міграція в онлайн. І це, мабуть, один із небагатьох «плюсів» епідемії, яка дійсно підштовхнула бізнес до того, щоб він активно зайнявся розвитком IT-продуктів та впровадженням цифрових рішень.
Якщо вас цікавить проведення безкоштовного логістичного аудиту або інші послуги групи компаній ZAMMLER,
пишіть на info@zammler.com.ua.